Герасим Смотрицький Ключ Царства Небесного Критика
Смотрицький Герасим Данилович (р.н. р.) Протягом віків Острог був культурним центром українських земель (перша літописна згадка - 1100р.) тут три століття знаходилась резиденція славетного князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, покровителів право-славної церкви. В XVI-XVII ст. В Острозі діяла перша вища школа у східних слов'ян - слов'яно-греко-латинська академія. Острозька друкарня в 1581 р. Здійснила перше у світі повне видання біблійних книг старого і нового заповіту церковнослов'янською мовою.
В сузір'ї імен, що походженням, навчанням та викладанням в академії, науковою та літературною співпрацею пов'язані з Острогом - Герасим та Мілетій Смотрицькі, Іван Федоров, Іван Вишенський, Дем`ян та Северин Наливайки, Кирило Лукаріс, Петро Конашевич-Сагайдачний. Однією із найяскравіших постатей у нашій історії початку XVII ст.
- Герасим Смотрицький про. Це «Ключ царства небесного» першого ректора.
- СМОТРИЦЬКИЙ ГЕРАСИМ. Олександру Острозькому у праці «Ключ царства небесного»).
Був Герасим Смотрицький, талановитий письменник, вчений-філолог, людина всебiчної європейської освіти. Смотрицький Герасим Данилович (р. Невід, містечко Смотрич на Поділлі, тепер селище міського типу Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., Україна, -, м. Острог) - релігійний, освітній і культурний діяч, поет і письменник-полеміст, педагог; перший ректор Острозької академії; батько Мелетія Смотрицького.
Мелетій Смотрицький. “Ключ царства небесного” Г. Береться за критику і сатиричне.
Життєвий та творчий шлях письменника-полеміста Народився в дрібній шляхетській родині. Освіту здобув, напевно, під керівництвом батька - високоосвіченої людини. Смотрицький був міським писарем чи підстаростою в Кам'янець-Подільському старостві.
Запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де створив і очолив відомий науково-літературний гурток, а невдовзі став одним із його передових діячів. Керував редакторським опрацюванням видання Острозької Біблії (1581), написав до неї обидві передмови та віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому - один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове).
Смотрицький відомий своїми полемічними творами, спрямованими проти католицизму й унії. В його поезіях релігійно-містичні роздуми знайшли поєднання з ренесансно-гуманістичними ідеями.
Оспівуючи в такому дусі сильну, активну, творчу особистість, автор підпорядковує її ідеї служіння «спільному благу»; прославляючи освітню і культурну діяльність, пріоритетного значення надає не «зовнішньому знанню» (світським наукам), а «внутрішній», богонатхненній мудрості, а розкриваючи внутрішню сутність людини, він зосереджує увагу на її духовному «єстві». І вочевидь щоб не відволікатися на сторонні мотиви, навіть усуває зі своїх поезій характерний для ренесансного світогляду пейзаж. На жаль, відомі свого часу полемічні твори Г.Смотрицького, зокрема проти відступників від православ'я й сатира на духовенство, загубилися. Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587) - перша друкована пам'ятка української полемічної літератури, що складається з посвяти князю Олександрові Острозькому, звернення «До народов руских.» і двох полемічних трактатів «Ключ царства небесного и нашее христианское духовное власти нерушимый узел» та «Календарь римски новы». У полемічних творах «Ключ царства небесного» і «Календарь римски новы» Смотрицький виступає проти ідеї унії православної й католицької церков, викриває експансіоністські наміри Ватикану щодо української церкви та українського народу, заперечує притаманні західній схоластиці раціоналістичні методи витлумачення істин віри. У творі «Календарь римски новы» автор не завжди дотримується суто теологічних аргументів, а натомість використовує народний гумор із приповідками та прислів'ями, тобто послуговується мовою, наближеною до народної. Герасим Смотрицький - перший ректор Острозької академії.
Разом із іншими вченими Острозького осередку він стояв біля витоків процесу модернізації православної релігійної доктрини, що відбувався не без впливу поширеної в Україні реформаційної ідеології. Це, зокрема, привело до більшої акцентуації потреби особистісного осмислення Святого Письма при збереженні авторитету церкви щодо його інтерпретації.
Помер Герасим Смотрицький в Острозі. Виступаючи проти прагнення римського папи та єзуїтів католизувати український і білоруський народи, Г.
Смотрицький засуджував політику полонізації, спрямовану на соціальне і національне гноблення українського народу. Ці мотиви особливо гостро звучать в його праці 'Ключ царства небесного', яка написана у відповідь на книгу ректора єзуїтської Ярославської колегії Бенедикта Гербеста 'Докази віри римської церкви. Історія грецького рабства заради єдності'. На противагу католицькому експансіонізмові Г. Смотрицький в дусі реформаційних ідей виступив з обстоюванням рівних відносин між віруючими у ранньохристиянську епоху, гостро критикував католицьку церкву, на вершині якої стоїть уподобаний до Бога, відірваний від пастви і навіть від інших ієрархів своєї церкви папа. Подібний церковний устрій він називав 'богопротивним человекобожием', 'идолопоклонством'.
Цьому устрою Г. Смотрицький протиставляв рівність взаємовідносин ієрархів і пастви як рівноправного союзу віруючих. Реформаційні ідеї Г. Смотрицького до певної міри поєднувалися з гуманістичними. Так, головними доброчестями людини він вважав славу, мужність, талант, активну діяльність, спрямовані на досягнення вищих цілей - благо рідного краю, його захист, турботу про розвиток освіти, культури свого народу, захист віри предків.
На його думку досягти вищого блаженства можна тільки тоді, коли перенесеш себе зі старого, обмеженого гріхами і спокусами зовнішнього світу до нового, підпорядкованого внутрішній духовній суті. Внутрішнє, духовне оновлення людини відбувається через самопізнання, самозаглиблення, які здійснюються на самоті молитвою, під час якої вона здатна ввійти в контакт з Богом, досягти рівня обожнення, тобто відкрити в собі Бога. Та все-таки, з його точки зору, вдосконалення людини йде не завдяки самозаглибленню у себе, відходу від світу, а за допомогою земного досягнення самоутвердження через активну діяльність, де основним є збереження православної віри як релігії предків, розвиток рідної мови і культури. Звертаючись до історії, Г.
Смотрицький розглядав її не як результат Божого промислу, а як історію діяльності видатних осіб, покликаних працювати над конкретними практичними цілями. Водночас, як представник течії тодішньої реформаційної української думки, він вважав, що здобути земну славу та успіх можна лише тоді, коли мета діяльності людини буде узгоджуватися з перетвореними у внутрішнє переконання основами християнського морального кодексу, зміцненням православної віри, розвитком вітчизняної культури, захистом свого народу від іноземного поневолення. Герасим Смотрицький, один з найталановитіших і найученіших українців XVIIст. Він щасливо поєднав в собі літературний хист, природний нахил до серйозної думки й ґрунтовну освіту, в першій мірі знання богословського й почасти філософського письменства, починаючи від найдавніших часів. Усе-таки Смотрицький належав до оригінальних і дуже глибоких мислителів, майстерно володів літературним пером. Його писання мають наскрізь життєвий характер, бо їх зміст, загальний тон умів він долучити до змін історичного життя свого народу. А що його стиль блискучий, вислів енергійний і гарний, ці прикмети й визначають йому те високе місце, що його він зайняв в історії українського письменства XVIIст.
За матеріалами публікацій О. Васьківської, В.Юкало та ін. Видання творів Смотрицького Г.: Культурно-історична епоха бароко: Герасим Смотрицький. Ключ царства небесного (Уривки). Шевчук //Слово многоцінне: Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху ренесансу (друга половина XV - XVI століття) та в епоху бароко (кінець XVI- XVIII століття): В 4-ох кн.
Література епохи ренесансу (друга половина XV- XVI століття). Література раннього бароко (80-ті роки XVI століття - 1632 роки) / Кер. Яременко; Упорядкув.: В.
К.: Аконіт, 2006. Смотрицький Г. Із книги «Ключ царства небесного» / Г. Смотрицький // Антологія української поезії в 6-ти т.: Українська дожовтнева поезія. Твори поетів XI-XVIIст.- К.: Дніпро, 1984. Смотрицький Г. Ключ царства небесного / Г.
Смотрицький; Нац. Академія Наук України; інс-т укр. Мови; житомир. Франка; північноукр. Діалектологічний центр ім.
Никончука; Нац. Ун-т 'Острозька академія'; підгот. Мойсієнко, В.В. Житомир, 2005. (Пам'ятки української мови XVI ст.). Смотрицький Г. Ключ царства небесного / Г.
Смотрицький // Українська література XIV-XVI ст.: апокрифи, агіографія, паломницькі твори, історіографічні твори, полемічні твори, перекладні повісті, поетичні твори/ вступ. Микитась.- К.: Наук. Література про життя і творчість Герасима Смотрицького: Васьківська О. Друкар книг, перед тим небачених, та книгодрукування на Україні у 16- 19 століттях / О.
Васьківська // Вісник Книжкової палати України. Полемічне письменство: Смотрицький Герасим / М. Возняк // Возняк М. Історія української літератури. Кн.1.-Львів: Світ, 1992.
Видатні рівняни. Творимо історію разом.
Вони прославили Рівненщину! Голубєв // Ого. №48 (2 груд.). Полемічно-публіцистична проза: Герасим Смотрицький / М. Грицай // Грицай М. Давня українська література. К.: Вища школа, 1978.
Полемічна література: Зизаній Ст., Смотрицький Г., та ін / В. Полєк // Полєк В.Т. Історія української літератури X-XVII ст. Київ, 1994. Смотрицький Г. // 100 великих українців.-К.: Видавництво Арій, 2007.
Смотрицький Герасим Данилович // Малий словник історії України.-К.: Либідь, 1997. Смотрицький Г. Рівне: Азалія, 2002. Феномен української полемічної літератури: Г. Смотрицький «Ключ царства небесного» / Л.
Герасим Смотрицький Ключ Царства Небесного Критика
Ушкалов // Слово і час. «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького / В. Шевченко // Людина і світ.
Герасим Смотрицький Ключ Царства Небесного Аналіз
Полемічна література 16-17 ст. Як зародження української публіцистики / В.Юкало // Дивослово. Інтернет-ресурси про Герасима Смотрицького: (Вільна енциклопедія) Літопис давній Ізборник Перша українська електронна б-ка підручників Довідник історії України Національний ун-т Острозька академія.